Відносини щодо використання прав інших суб’єктів господарювання у підприємницькій діяльності регулюються нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.
Передача майнових прав інтелектуальної власності для використання здійснюється шляхом укладення договору комерційної концесії. За договором комерційної концесії одна сторона (правовласник) зобов’язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право використовувати відповідно до її вимог сукупність прав, що належать цій стороні, з метою виготовлення і (або) продажу певного виду продукції та (або) надання послуг.
Предметом договору комерційної концесії є право на використання об’єктів права інтелектуальної власності (торговельні марки, промислові зразки, винаходи, твори, комерційна таємниця тощо), комерційного досвіду та ділової репутації.
Договір комерційної концесії може передбачати використання предмета договору із зазначенням території використання або без неї, щодо певної сфери цивільного обороту.
Сторонами договору комерційної концесії можуть бути фізичні та юридичні особи, які є суб’єктами підприємницької діяльності.
Якщо ви плануєте укласти договір франчайзингу, варто приділити належну увагу складанню договору або його аналізу. Нехтування цим правилом може з часом поставити вас в становище, з якого не буде іншого виходу, крім як продати бізнес, часто навіть власнику франшизи.
Істотні умови
Договір комерційної концесії повинен включати не менше трьох основних умов: предмет, ціну і термін дії договору, інакше він буде вважатися не укладеним.
Умови за предметом договору повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) і кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до її якості. Ціна може визначатися як у вигляді одноразового платежу (паушальний внесок), так і у вигляді періодичних платежів (роялті). Строк договору – це строк, протягом якого існують зобов’язання сторін.
Договір комерційної концесії може бути укладений на певний або невизначений термін.
Форма укладення договору та субконцесії
Договір комерційної концесії укладається у письмовій формі. У разі невідповідності письмовій формі концесійного договору такий договір є нікчемним.
У випадках, передбачених договором комерційної концесії, користувач може укласти договір комерційної субконцесії, за яким надає іншій особі (субкористувачу) право користування сукупністю прав, наданих йому правовласником, або частиною сукупності прав на умовах, погоджених з правовласником або визначених договором комерційної концесії.
Обов’язком правовласника за цим видом договору є:
- Передавати користувачеві технічну та комерційну документацію та надавати іншу інформацію, необхідну для реалізації прав, наданих йому за договором комерційної концесії, а також інформування користувача та його працівників з питань, пов’язаних з реалізацією цих прав;
- Надання користувачеві постійної технічної та консультативної допомоги, включаючи допомогу в навчанні для підвищення кваліфікації співробітників;
- Контроль якості товарів (робіт, послуг), вироблених (виконаних, наданих) користувачем на підставі договору комерційної концесії.
Обов’язками користувача за цим видом договору є:
- Використання товарного знака та інших позначень правовласника при здійсненні діяльності, передбаченої договором, в порядку, зазначеному в договорі
- Забезпечення належної якості вироблених ним товарів на підставі договору, виконаних робіт, послуг, якості тих самих товарів (робіт, послуг), вироблених (виконаних або наданих) безпосередньо правовласником
- Дотримання вказівок правовласника, спрямованих на забезпечення дотримання характеру, способів і умов використання сукупності прав, наданих до використання цих прав правовласником
- Надання покупцям (замовникам) додаткових послуг, на які вони могли б розраховувати при купівлі (замовленні) товарів (робіт, послуг) безпосередньо у правовласника
- Інформування покупців (замовників) найбільш очевидним для них способом про використання товарного знака та інших позначень правовласника за договором комерційної концесії
- Нерозголошення комерційної таємниці правовласника та іншої отриманої від нього конфіденційної інформації
- Виплата правовласнику винагороди, передбаченої договором
При укладанні договору комерційної концесії необхідно звернути увагу на обмеження прав сторін, що стосуються предмета договору:
- Зобов’язання правовласника не надавати іншим особам аналогічні набори прав на їх використання на закріпленій за користувачем території або утримуватися від власної аналогічної діяльності на цій території
- Зобов’язання користувача не допускати своєї конкуренції з правовласником на території, охопленій договором комерційної концесії щодо підприємницької діяльності, здійснюваної користувачем з використанням прав, що належать правовласнику;
- Відмова користувача від отримання аналогічних прав від конкурентів (потенційних конкурентів) правовласника за договором комерційної концесії
- Зобов’язання користувача узгодити з правовласником місце розташування виробничих потужностей, які будуть використовуватися при реалізації наданих за договором прав, а також їх внутрішнє і зовнішнє оформлення
Договором комерційної концесії можуть бути передбачені й інші обмежувальні умови. Ті обмежувальні умови, які суперечать законодавству України, можуть бути визнані недійсними.
Внесення змін до договору
Порядок внесення змін до договору регулюється статтею 1125 Цивільного кодексу України. Згідно з цією статтею зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не встановлено законом або самим договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна направити відповідну пропозицію іншій стороні договору.
Сторона договору, яка отримала пропозицію про зміну або розірвання договору, зобов’язана протягом двадцяти днів після отримання пропозиції повідомити іншу сторону про результати його розгляду.
Якщо сторони не досягли згоди про зміну (розірвання) договору або в разі неотримання відповіді у встановлений термін з урахуванням часу поштового звернення, зацікавлена сторона має право передати спір на розгляд суду.
Якщо договір змінений або розірваний за рішенням суду, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності цим рішенням, якщо інший термін набрання чинності не встановлено рішенням суду.
Побудувати свій бізнес з нуля буває дуже складно, адже обрану нішу для виготовлення товарів або надання послуг можуть зайняти підприємства з відомим ім’ям, які вже мають визнану репутацію. У цьому випадку майбутньому підприємцю вигідніше використовувати досягнення партнерів. Тоді вам може знадобитися такий спосіб ведення бізнесу, як франчайзинг.
ЗАЛИШТЕ СВОЇ КОНТАКТНІ ДАНІ
Я зв'яжусь з вами сьогодні
Зміна товарного знака або іншого позначення правовласника
У разі зміни товарного знака або іншого позначення правовласника, права на використання якого входять в сукупність прав за договором комерційної концесії, договір зберігає силу щодо нових позначень правовласника, якщо користувач не вимагає розірвання договору.
У разі продовження дії договору комерційної концесії користувач має право вимагати відповідного зменшення належної правовласнику винагороди.
Якщо протягом строку дії договору комерційної концесії право, надане за цим договором, припинилося, договір продовжує діяти, за винятком положень, що стосуються права, яке припинилося, а користувач, якщо інше не передбачено договором, має право вимагати пропорційного зменшення належної правовласнику винагороди.
Однією з найпоширеніших помилок у бізнесі є нехтування перевіркою об’єкта прав інтелектуальної власності перед використанням. Таким об’єктом може бути товарний знак, винахід або промисловий зразок. Фахівці адвокатського та рієлторського об’єднання України «АРОУ» допоможуть Вам досягти консенсусу у вирішенні спорів з Вашим контрагентом і підготують договір, який максимально відповідатиме Вашим побажанням, мінімізуючи всі потенційні ризики.
Розірвання договору комерційної концесії
Кожна зі сторін договору комерційної концесії, термін якої не фіксований, має право відмовитися від договору в будь-який час, повідомивши про це іншу сторону мінімум за шість місяців, якщо договором не встановлено більш тривалий термін.
Договір комерційної концесії припиняється у разі:
- Припинення права правовласника на товарний знак або інше позначення, визначене в договорі, без заміни його аналогічним правом
- Визнання правовласника або користувача неплатоспроможним (банкрутом)
Щоб не потрапити в патову ситуацію, потрібно мати великий досвід укладення таких договорів, як договори франчайзингу. Юристи нашої компанії мають багаторічний досвід розробки договорів франчайзингу та його захисту в реальних відносинах.
Сфера відповідальності при укладанні договору комерційної концесії
Відповідно до статті 1123 Цивільного кодексу України правовласник несе субсидіарну відповідальність за вимоги, що пред’являються до користувача комерційної концесії у разі невідповідності якості товарів (робіт, послуг), реалізованих (виконаних, наданих) користувачем. Згідно з вимогами до користувача як до виробника продукції (товарів) правовласника, останній несе солідарну відповідальність з користувачем.
Користувач і субкористувач несуть солідарну відповідальність перед правовласником за заподіяну йому шкоду.
Субсидіарна відповідальність є однією з різновидів цивільно-правової відповідальності. Субсидіарна відповідальність – це додаткова відповідальність осіб, які разом з боржником несуть відповідальність у випадках, передбачених законом або договором. До пред’явлення вимоги до особи, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред’явити вимогу до основного боржника.
До пред’явлення вимоги до особи, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор (особа, яка має майнові вимоги) повинен пред’явити вимогу до основного боржника.
Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не отримав відповіді на вимогу від кредитора протягом розумного строку, кредитор може пред’явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.
Кредитор не може вимагати задоволення своєї вимоги від особи, яка несе субсидіарну відповідальність, якщо ця вимога може бути задоволена шляхом зарахування зустрічної вимоги до основного боржника.
Слід зазначити, що у разі укладення ліцензійного договору відсутня пряма норма права щодо рівня відповідальності, а це означає, що сторони самостійно визначають розмір відповідальності кожного з них з урахуванням прав та обов’язків, регульованих договором, на відміну від субсидіарної відповідальності договору комерційної концесії.
