Арешт нерухомого майна завжди несе обтяження для його власника, який по факту втрачає право володіти, користуватися та розпоряджатися цим майном. Об’єктом арешту може бути практично будь що – але у контексті арешту на нерухомість варто виділити будівлі, земельні ділянки та автомобілі. Арешт може бути накладений з різних причин і у різних провадженнях. Найчастіше арешт нерухомого майна накладається у рамках кримінального і виконавчого, рідше – у рамках господарського, цивільного та адміністративного провадження. При цьому, підставою арешту завжди є ухвала судді або суду – що закріплено у ст. 41 Конституції України, де зазначено про виключно судовий порядок позбавлення права власності. У будь якому випадку, найголовніше, що турбує власника арештованого майна – отримати своє майно назад. Залежно від ситуації, іноді це буває доволі легко – а у деяких випадках практично неможливо.
Арешт нерухомості в рамках кримінального провадження
Хто може накласти арешт?
В рамках кримінального провадження арешт накладається лише ухвалою слідчого судді або суду, при цьому заявити клопотання про арешт майна можуть лише прокурор, а також слідчий, за умови погодження з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову – цивільний позивач.
Накладення арешту під час кримінального провадження регламентується Кримінальним процесуальним кодексом України. Як зазначено у ст. 170 КПК, Арешт майна допускається з метою забезпечення:
На яке нерухоме майно може бути накладено арешт?
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача. Загалом, арешт може бути накладений на будь-яке нерухоме майно, головне, щоб завдання і мета арешту відповідали встановленому ст. 170 КПК переліку, а арешт був обгрунтованим. Однак, заборонити користуватися житловим приміщенням особам, які на законних підставах проживають у ньому, суд не має права.
Як зняти арешт на нерухомість?
КПК передбачає два можливі способи зняття арешту – оскарження ухвали слідчого судді до апеляційного суду, або ж, якщо судовий розгляд справи вже почався – потрібно заявити клопотання до того суду, який розглядає справу. Варто пам’ятати, що подати апеляцію на ухвалу слідчого судді особа має право всього один раз, а от заявляти клопотання можна необмежену кількість разів. Зверніть увагу – що зняти арешт через суд першої інстанції можна лише у тому випадку, якщо заявник не був присутній під час судового засідання, коли було накладено арешт.
У будь якому випадку, найголовніше, що потрібно зазначити у скарзі або клопотанні – відсутність необхідності та обгрунтованості арешту майна. Необгрунтованість арешту може бути обумовлена різними чинниками- як, наприклад, у справі №759/11472/20, де арешт на майно був скасований, так як особі, майно якої було арештовано, не було оголошено підозру, що прямо суперечить вимогам ст. 170 КПК. У справі 991/3606/20 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду дійшов висновку, що майно було заарештовано в рамках однієї справи, а згодом матеріали стосовно власника арештованого нерухомого майна було виділено в окреме провадження, що дає достатньо підстав вважати, що в рамках першого провадження арешт є необгрунтованим, а отже підлягає скасуванню.
Важливо звертати увагу на те, з якою метою накладався арешт на майно та чи повною мірою мета арешту реалізовується. Так, наприклад, у справі 552/1556/20 арешт був скасований, оскільки судом було встановлено, що майно, на яке накладався арешт не зберігає слідів кримінального правопорушення.
ЗАЛИШТЕ СВОЇ КОНТАКТНІ ДАНІ
Ми зв'яжемося з вами сьогодні
Арешт нерухомості в рамках цивільного провадження
Нерухоме майно в рамках цивільного провадження може бути арештоване для забезпечення позову. Варто зауважити, що позовні вимоги у такому випадку повинні бути співмірні з вартістю майна, яке арештовується. Так, наприклад, суд ніколи не буде накладати арешт на будинок, якщо ціна позову у рази менша його вартості.
Що ж робити якщо арешт все таки було накладено?
Так само як і у кримінальному провадженні, арешт нерухомого майна у цивільному провадженні можна зняти у два способи: апеляційним оскарженням або клопотанням до суду, який розглядає справу. У будь якому випадку, заявник повинен обгрунтувати, що відсутня необхідність такого арешту; що підстави для забезпечення позову зникли у зв’язку зі зміною обставин.
Арешт нерухомості в рамках виконавчого провадження
Державний виконавець, арештовуючи нерухомість в рамках виконавчого провадження, виносить постанову. Попри це, арешт може бути знятий як самим державним виконавцем(наприклад, у випадку надходження коштів, стягнутих з боржника), так і рішенням суду. Державні виконавці не завжди дотримуються всіх вимог законодавства, а тому його дії можна оскаржити керівництву відповідного ДВС, вказуючи незаконність накладеного арешту. Спеціально для таких оскаржень, ЗУ «Про виконавче провадження» передбачені коротші строки надання відповіді – скарга має бути розглянута протягом десяти днів, за дотримання вимог, встановлених ст. 82 відповідного закону. Якщо ж вам було відмовлено у задоволенні скарги – ви можете або подати скаргу вищому виконавчому органу, або ж подати позовну заяву до суду– якщо звертається сам боржник – необхідно звертатися до суду, який видав виконавчий документ.
