Правовий аналіз договору комерційної концесії

СЕРГІЙ СВІНЦОВ
Юрист департаменту судового захисту

ЗВ'ЯЗАТИСЯ ЗІ МНОЮ
Правовий аналіз договору комерційної концесії
«АРОУ»

Залиште свої контактні дані і я зв'яжуся з вами сьогодні!



Правове регулювання договору комерційної концесії (франчайзингу)

Правове регулювання взаємовідносин, щодо використання у підприємницькій діяльності прав інших суб’єктів господарювання передбачено главою 36 Господарського кодексу України та статтями 1115 – 1129 Цивільного кодексу України.

Передача прав інтелектуальної власності у користування здійснюється за допомогою укладання договору комерційної концесії.

За договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов’язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування, відповідно до її вимог, комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг.

Предметом договору комерційної концесії є право на використання об’єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації.

Договором комерційної концесії може бути передбачено використання предмета договору із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери цивільного обороту.

Сторонами в договорі комерційної концесії можуть бути фізична та юридична особи, які є суб’єктами підприємницької діяльності.

Якщо Ви плануєте укласти договір франчайзингу, Вам слід приділити належну увагу складанню договору або його аналізу. Нехтування цим правилом може з часом поставити вас в положення, з якого не буде виходу окрім як продати бізнес, часто, навіть, власнику франшизи.

Істотні умови

Договір комерційної концесії повинен містити в собі як мінімум три основні умови: предмет, ціну й термін дії договору, інакше він буде вважатися неукладеним.

Умови про предмет договору повинні визначати найменування (номенклатуру, асортименти) і кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги, відносно їх якості (ч. 4 ст. 180 ГКУ). Ціна може визначатися як у вигляді разового платежу (паушальний внесок), так і у вигляді періодичних платежів (роялті). Терміном дії господарського договору вважається строк, протягом якого існують господарські зобов’язання сторін (ч. 7 ст. 180 ГКУ). Договір комерційної концесії може укладатися як на певний, так і на невизначений строк.

Форма укладання договору та субконцесія

Договір комерційної концесії укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми договору концесії такий договір є нікчемним.

У випадках, передбачених договором комерційної концесії, користувач може укласти договір комерційної субконцесії, за яким він надає іншій особі (субкористувачу) право користування наданим йому правоволодільцем комплексом прав або частиною комплексу прав на умовах, погоджених із правоволодільцем або визначених договором комерційної концесії.

Обов’язком правоволодільця по такому виду договорів є:

  • Передання користувачеві технічної та комерційної документації й надати іншої інформації, необхідної для здійснення прав, наданих йому за договором комерційної концесії, а також інформування користувача та його працівників з питань, пов'язаних зі здійсненням цих прав;
  • Надання користувачеві постійного технічного і консультативного сприяння, включаючи сприяння у навчанні для підвищення кваліфікації працівників;
  • Контроль якості товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) користувачем на підставі договору комерційної концесії.

Обов’язками користувача по такому виду договорів є:

  • Використання при здійсненні передбаченої договором діяльності торговельної марки та інші позначення правоволодільця визначеним у договорі способом
  • Забезпечення відповідної якості товарів, що виробляються ним на основі договору, виконаних робіт, послуг, що надаються, якості таких самих товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються або надаються) безпосередньо правоволодільцем
  • Дотримання інструкцій і вказівок правоволодільця, спрямованих на забезпечення відповідності характеру, способів та умов використання комплексу наданих прав використанню цих прав правоволодільцем
  • Надання покупцям (замовникам) додаткові послуги, на які вони могли б розраховувати, купуючи (замовляючи) товар (роботу, послуги) безпосередньо у правоволодільця
  • Інформування покупців (замовників) найбільш очевидним для них способом про використання ним торговельної марки та інших позначень правоволодільця за договором комерційної концесії
  • Не розголошення секретів виробництва правоволодільця та іншої одержаної від нього конфіденційної інформації
  • Оплата правоволодільцеві обумовленої договором винагороди

Далеко чимало важливим на ринку франшиз є юрист. Спеціаліст права завжди проведе потрібні та своєчасні консультації в цих питаннях. Ми допоможемо Вам зібрати всі необхідні документи на франчайзинговий пакет, оформимо комплект документів для франшизи. Щоб Ви були в безпеці від неприємних наслідків підписаного договору не тільки можна, а й потрібно ще на етапах укладення договору франшизи.

При укладанні договору комерційної концесії необхідно звернути увагу на обмеження прав сторін, що стосуються предмета договору:

  • Обов'язок правоволодільця не надавати іншим особам аналогічні комплекси прав для їх використання на закріпленій за користувачем території або утримуватися від власної аналогічної діяльності на цій території
  • Обов'язок користувача не допускати його конкуренції з правоволодільцем на території, на яку поширюється чинність договору комерційної концесії стосовно підприємницької діяльності, що здійснюється користувачем з використанням належних правоволодільцеві прав;
  • Відмова користувача від одержання за договором комерційної концесії аналогічних прав у конкурентів (потенційних конкурентів) правоволодільця
  • Обов'язок користувача погоджувати з правоволодільцем місце розташування виробничих приміщень, що мають використовуватися при здійсненні наданих за договором прав, а також їх внутрішнє і зовнішнє оформлення

Договором комерційної концесії можуть бути передбачені і інші обмежувальні умови. Ті обмежувальні умови, що суперечать законодавству України можуть бути визнані недійсними.

Внесення змін до договору

Порядок внесення змін до договору регулюється ст. 188 ГК України. Відповідно до зазначеної статті, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або самим договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк, з урахуванням часу поштового обігу, зацікавлена сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

ЗАЛИШТЕ СВОЇ КОНТАКТНІ ДАНІ

Ми зв'яжемося з вами сьогодні



Побудувати свій бізнес «з нуля» буває дуже складно, адже обрана ніша виготовлення товарів або надання послуг може бути зайнята підприємствами з відомим ім’ям, які вже мають визнану репутацію. В такому випадку майбутньому підприємцю вигідніше використовувати напрацювання партнерів. Тоді може знадобитися такий спосіб ведення бізнесу, як франчайзинг.

Зміна торговельної марки чи іншого позначення правоволодільця

У випадку зміни торговельної марки чи іншого позначення правоволодільця, права на використання яких входять у комплекс прав за договором комерційної концесії, договір зберігає чинність щодо нових позначень правоволодільця, якщо користувач не вимагає розірвання договору.

У разі продовження чинності договору комерційної концесії користувач має право вимагати відповідного зменшення належної правоволодільцеві винагороди.

Якщо в період дії договору комерційної концесії припинилося право, користування яким надано за цим договором, договір продовжує свою чинність, крім положень, що стосуються права, яке припинилося, а користувач, якщо інше не передбачено договором, має право вимагати відповідного зменшення належної правоволодільцеві винагороди.

Однією з найбільш поширених помилок у бізнесі є нехтування перевіркою об’єкта права інтелектуальної власності перед використанням. Таким об’єктом може бути торгова марка, винахід або ж промисловий зразок. Фахівці компанії «АРОУ» допоможуть вам досягти консенсусу у врегулюванні спірних моментів з вашим контрагентом і підготують договір, який буде максимально відповідати вашим побажанням, мінімізуючи всі потенційні ризики.

Припинення договору комерційної концесії

Кожна зі сторін у договорі комерційної концесії, строк якого не встановлений, має право у будь-який час відмовитися від договору, повідомивши про це другу сторону не менш як за шість місяців, якщо більш тривалий строк не встановлений договором.

Договір комерційної концесії припиняється у разі:

  • Припинення права правоволодільця на торговельну марку чи інше позначення, визначене в договорі, без його заміни аналогічним правом
  • Оголошення правоволодільця або користувача неплатоспроможним (банкрутом)

Для того що б не потрапити в патову ситуацію, потрібно мати великий досвід укладення таких договорів як договори франчайзингу. Юристи компанії «АРОУ» мають багаторічний досвід розробки договору франчайзингу і його захисту в реальних відносинах.

Обсяг відповідальності при укладенні договору комерційної концесії

Відповідно до ст. 373 ГК України, правоволоділець несе субсидіарну відповідальність за вимогами, що заявляються до користувача комерційної концесії у разі невідповідності якості товарів (робіт, послуг), які продаються (виконуються, надаються) користувачем. За вимогами, що заявляються до користувача як виробника продукції (товарів) правоволодільця, останній відповідає солідарно з користувачем.

Користувач та субкористувач відповідають перед правоволодільцем за завдану йому шкоду солідарно.

Субсидіарна відповідальність є один із різновидів цивільної відповідальності. Субсидіарна відповідальність — додаткова відповідальність осіб, які разом із боржником відповідають у випадках, передбачених законом або договором. До пред’явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред’явити вимогу до основного боржника.

До пред’явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор (особа яка має майнові вимоги) повинен пред’явити вимогу до основного боржника.

Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред’явлену вимогу, кредитор може пред’явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

Кредитор не може вимагати задоволення своєї вимоги від особи, яка несе субсидіарну відповідальність, якщо ця вимога може бути задоволена шляхом зарахування зустрічної вимоги до основного боржника.

Особа, яка несе субсидіарну відповідальність, повинна до задоволення вимоги, пред’явленої їй кредитором, повідомити про це основного боржника, а у разі пред’явлення позову,- подати клопотання про залучення основного боржника до участі у справі.

У разі недотримання цих вимог особою, яка несе субсидіарну відповідальність, основний боржник має право висунути проти регресної вимоги особи, яка несе субсидіарну відповідальність, заперечення, які він мав проти кредитора.

Варто зазначити, що у випадку укладання ліцензійного договору, прямої норми закону, щодо рівня відповідальності не встановлено, це означає, що сторони самостійно вирішують обсяг відповідальності кожного з урахуванням прав і обов’язків що регулюються договором на відміну від субсидіарної відповідальності договору комерційної концесії.

Обсуждения и отзывы (Discussion and feedback)

  Подписаться (Subscribe)  
Уведомление о