Скарга до НБУ як ефективний механізм захисту від протиправних дій колекторів

СЕРГІЙ СВІНЦОВ
Юрист департаменту судового захисту

ЗВ'ЯЗАТИСЯ ЗІ МНОЮ
Скарга до НБУ як ефективний механізм захисту від протиправних дій колекторів
«АРОУ»

Залиште свої контактні дані і я зв'яжуся з вами сьогодні!



Сьогодні споживче кредитування посідає важливе місце в суспільних відносинах у всьому світі в цілому та в Україні, зокрема. Проте через нестабільність банківської системи, спровоковану економічною кризою та низкою глобальних викликів, які наразі постали перед нашою країною, виникла ще одна нагальна проблема – несвоєчасне повернення кредитних коштів. В умовах, що склалися, банківські та інші фінансові установи  змушені вживати певних заходів стосовно врегулювання питання простроченої заборгованості, звертаючись, у тому числі, до послуг так званих колекторських компаній, діяльність яких в Україні донедавна залишалася неврегульованою на законодавчому рівні належним чином. При цьому, на сьогодні в Україні нараховується понад 200 таких компаній. В умовах, коли кількість проблемних кредитів банків та інших фінансових установ зростає, питання законодавчого врегулювання взаємодії з боржником під час повернення простроченої заборгованості було вкрай актуальним та вимагало негайного вирішення, зокрема, шляхом запровадження чітких правил поведінки як для кредиторів, так і для колекторів під час врегулювання проблемної заборгованості зі споживачами.

Колекторська діяльність нерідко межує із порушеннями законодавства, включаючи кримінально карні діяння. Для спонукання боржників, що прострочили повернення боргу, до виконання обов’язку перед кредиторами колектори доволі часто вдаються до психологічного тиску на них та членів їх родин, застосовуючи при цьому жорсткі, а інколи й протиправні методи. Це є нехтуванням людською гідністю, вторгненням в приватне життя особи та порушенням прав і свобод людини, які захищаються Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У 2021 році в Україні вперше з’явилося законодавче регулювання поведінки колекторських компаній та фінансових установ під час врегулювання простроченої заборгованості за споживчими кредитами. Є певні зрушення у сфері захисту від протиправних дій колекторів.

Час радикальних змін, адже Законом України ««Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості» № 1349-IX від 19.03.2021 року встановлено чіткий регламент спілкування колекторів із позичальниками, оскільки саме на цей аспект колекторської діяльності роками скаржаться боржники та їх поручителі. «Колекторські компанії вели дуже агресивну політику по «вибиванню» боргів і навіть загрозливу для життя боржників. Ухвалений закон регулює правовідносини щодо простроченої заборгованості між кредитором і колекторською компанією та встановлює механізми контролю потенційно недобросовісних колекторів». Тепер можна захистити себе та свої права поданням скарги на протиправні дії колекторів до Національного банку України, тим самим запобігти вторгненню в приватне життя особи та порушенню прав і свобод людини, які захищаються Конституцією та законами України.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості» зазначає, що ЗУ «Про Національний банк України» доповнений новим термінами «врегулювання простроченої заборгованості», «реєстр колекторських компаній», «колекторська компанія». Також частину першу статті 7 ЗУ «Про Національний банк України» доповнено пунктом 9-1, у якому зазначається, що НБУ веде Державний реєстр фінансових установ, реєстр колекторських компаній, а у визначених Національним банком випадках – інші реєстри осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк.

Таким чином, колекторською діяльністю не зможуть займатися усі бажаючі – буде запроваджений механізм, який нагадує ліцензування. НБУ створить реєстр колекторських компаній, і лише компанії, які увійдуть до нього, отримають право на колекторську діяльність. «Доступ до реєстру повинен бути цілодобовим та безоплатним для усіх громадян», – зазначили в НБУ. Виключення з реєстру буде означати заборону компанії продовжувати колекторську діяльність. Відтепер НБУ наглядатиме за діяльністю колекторських компаній та регулюватиме їхню діяльність.

Варто зазначити, що ЗУ «Про споживче кредитування» доповнений розділом III1, де зазначається як набути статусу колекторської компанії, які потрібно документи подавати, права та обов’язки кредитодавця, нового кредитора, колекторської компанії при врегулюванні простроченої заборгованості. Також зазначається в ст. 24 Національний банк України у встановленому ним порядку веде реєстр колекторських компаній. Національний банк України забезпечує вільний цілодобовий безоплатний доступ до інформації з реєстру колекторських компаній у мережі Інтернет, на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України, з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації з реєстру. Зазначаються вимоги щодо взаємодії зі споживачами та іншими особами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги щодо етичної поведінки), контроль за діяльністю колекторської компанії, відповідальність за порушення вимог щодо етичної поведінки.

Колекторським компаніям потрібно підготувати та подати до Національного банку усі необхідні для реєстрації документи, щоб спочатку набути, а потім не втратити право надавати колекторські послуги. Після перевірки регулятором інформація про зареєстровані в Україні колекторські компанії з’явиться у публічному Реєстрі. Кредитодавці зможуть перевірити цю інформацію і залучати до врегулювання боргів лише зареєстровані компанії.

Кому не потрібно реєструватися у Національному банку?

  • Банкам
  • Небанківським фінансовим установам, які врегульовують прострочену заборгованість виключно у власних інтересах
  • Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), який здійснює заходи для врегулювання боргів неплатоспроможних банків
  • Юридичним особам, які врегульовують прострочені борги виключно за житлово-комунальні послуги або телекомунікаційні послуги

Початок реєстрації у Реєстрі колекторських компаній Національного банку починається з 14 липня до 13 серпня.

Наслідки для незареєстрованих колекторів після 14 жовтня:

Компаніям, які не зареєструвалися у Реєстрі, заборонено здійснювати врегулювання простроченої заборгованості за споживчими кредитами на користь інших осіб.

Договір  кредитодавця або нового кредитора про врегулювання простроченого боргу за споживчими кредитами із незареєстрованим колектором буде вважатися нікчемним.

Якщо незареєстрований колектор пропонує свої послуги з врегулювання заборгованості за споживчими кредитами кредитодавцям, вони повинні повідомити про таку пропозицію до Національного банку упродовж п’яти днів.

Кредитори, які не є фінансовими установами, що мають право надавати кредити або послуги з факторингу, зобов’язані припинити самостійне врегулювання простроченої заборгованості за споживчими кредитами та залучити колекторську компанію.

Відтак колекторам при здійсненні взаємодії зі споживачем (боржником) буде заборонено:

  • З власної ініціативи взаємодіяти зі споживачем, його близькими особами, представником, спадкоємцем, поручителем, майновим поручителем або третіми особами, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію, та/або з їхніми близькими особами у період з 20 до 9 години, а також у вихідні, святкові та неробочі дні;
  • Використовувати функцію (сервіс) автоматичного до дзвону до споживача, його близьких осіб, представника, спадкоємця, поручителя, майнового поручителя, третіх осіб, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію, протягом понад 30 хвилин на добу;
  • Приховувати інформацію про номер контактного телефону, з якого здійснюється дзвінок або надсилається повідомлення споживачу та іншу контактну інформацію, особи, яка звертається до боржника;
  • Проведення особистих зустрічей можливе виключно з 9 до 19 години, за умови що особа, з якою здійснюється взаємодія, не заперечує проти проведення з нею зустрічі та попередньо надала згоду на особисту зустріч під час телефонної розмови або окрему письмову згоду на це. Місце і час зустрічі підлягають обов’язковому попередньому узгодженню;
  • Повідомляти про борг стороннім особам та вимагати у них його погашення;
  • Взаємодіяти з боржником з моменту отримання документів від останнього, які підтверджують, що така особа: є недієздатною або обмеженою в дієздатності; перебуває на стаціонарному лікуванні; є інвалідом І групи або неповнолітньою особою;
  • Вчиняти дії, що завдають шкоду репутації, у тому числі діловій, споживача, його близьких осіб;
  • Використовувати на конвертах або повідомленнях, що надсилаються споживачу, представнику, зображення, що можуть бути сприйняті як такі, що містять погрозу, а також розміщувати на конвертах або повідомленнях відомості, що прямо чи опосередковано вказують на наявність заборгованості, використовувати написи «виконавчий документ», «рішення про стягнення» та будь-які написи, що вводять в оману споживача;
  • Колекторам заборонили формувати «шпигунське» досьє на боржника. Вони не зможуть збирати дані про графік роботи боржника, місця та час відпочинку, зустрічі з рідними та друзями, поїздки у межах України та за кордон, стан здоров’я, політичні погляди та релігійні переконання, членство у партіях та громадських об’єднаннях, а також інформацію в соціальних мережах та фото- і відеоматеріали із зображенням позичальника чи його близьких осіб (окрім фіксації зустрічей колектора із боржником).

Якщо колектори погрожують, переслідують цілодобовими дзвінками та вчиняють інші заборонені законом дії?

Необхідно дізнатися назву колекторської компанії, представники якої до вас телефонують. Якщо мова йде про кредитні борги, які вас не стосуються, або вбачаються порушення Ваших прав, одразу повідомите про це співрозмовника. У разі, якщо це не дало дієвого результату та повторюється, свої права можна захистити наступним чином:

  • Звернутись із письмовою скаргою до керівництва колекторської компанії, а також безпосередньо до кредитодавця, адже відтепер фінансові компанії контролюватимуть поведінку залучених ними колекторів;
  • Можна також повідомити про порушення за телефоном контакт-центру НБУ 0 800 505 240. Наразі всі мають бути включені до Реєстру колекторських компаній. За порушення вимог закону передбачена відповідальність: від штрафів до виключення з Реєстру;
  • У разі дій, що завдають шкоду репутації, у тому числі діловій, споживача, його близьких осіб або порушують Закон України «Про захист персональних даних», можна звернутись за захистом прав з відповідним позовом до суду.

Відповідно до законодавства України борги повинні повертати лише особи, у яких є такі договірні зобов’язання. Якщо, колектор вчиняє певні протиправні дії, які мають змусити повернути заборгованість, він порушує законодавство та вводить людину в оману. Адже тільки органи державної виконавчої служби та приватні виконавці мають законодавчі підстави примусово стягувати заборгованість. Колекторські компанії мають право лише інформувати боржника чи поручителя за кредитом про наявність боргу та можуть отримувати кошти від споживача виключно за добровільної згоди останнього. Жодними повноваженнями щодо примусового стягнення коштів вони законодавцем не наділені.

НБУ не зобов’язаний виключати колекторську компанію з реєстру після першого ж порушення. Він може письмово вимагати усунути виявлені порушення, накласти штраф, тимчасово заборонити працювати, тимчасово зупинити чи анулювати ліцензію колекторської компанії на надання фінансових послуг і, нарешті, виключити колекторську компанію з реєстру. Оскільки НБУ на власний розсуд буде обирати, вид стягнення, йому при винесенні рішення потрібно буде «дотримуватися принципу співмірності». Будь-які санкції НБУ компанії зможуть оскаржити в суді, але судовий процес не зможе зупинити виконання санкцій регулятора.

Споживачеві важливо знати точну суму своєї заборгованості, адже стаття 21 закону «Про споживче кредитування» містить прямі заборони нарахування надмірних відсотків та пені. Споживач, який порушив своє зобов’язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

 У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов’язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.

Також колектори повинні Вам чітко надавати всю інформацію про ваші борги, називати повну суму та суму вартості своїх послуг, також ви маєте право вимагати документ, у якому зазначається детальний розрахунок вашого боргу (де вказано тіло боргу, відсотки, пеня і тд.).

Закон захистить права боржників та «унеможливить застосування застарілих технік вибивання боргів». Якщо вказаний закон буде виконуватись належним чином, то буде простіше притягнути до відповідальності недобросовісних колекторів.

Вести реєстр колекторських компаній буде Нацбанк. Він також повинен буде стежити за тим, щоб колектори суворо дотримувалися «Вимог до етичної поведінки» – це своєрідний етичний кодекс для колекторів, який також виписаний в законі. Відповідно, українці повинні будуть скаржитися на колекторів теж до Нацбанку.

За недотримання «етичного кодексу» компанія може бути оштрафована на 3000 – 6000 неоподатковуваних мінімумів (51 000 – 102 000 грн) або виключена з реєстру і тоді втратить право займатися колекторською діяльністю. А якщо компанія не значиться в цьому реєстрі, всі її претензії та вимоги з повернення боргів будуть вважатися незаконними.

Нові вимоги встановлюються і до кредиторів – банків та інших фінансових установ, які надають споживчі кредити. Зокрема, банки та фінустанови зобов’язані будуть ще перед видачею кредиту повідомити потенційному позичальникові, що в разі заборгованості йому доведеться мати справу з колекторами. Підписуючи кредитний договір, споживачеві доведеться відразу давати згоду і на спілкування з колекторами у разі виникнення заборгованості.

ЗАЛИШТЕ СВОЇ КОНТАКТНІ ДАНІ

Ми зв'яжемося з вами сьогодні



  Подписаться (Subscribe)  
Уведомление о