КІК і кримінальна відповідальність: де межа порушення?

Із впровадженням в Україні правил щодо контрольованих іноземних компаній (КІК), власники та контролюючі особи таких структур опинилися в полі зору податкових органів. Багато хто запитує: чи можливе кримінальне переслідування за порушення КІК-законодавства і де проходить межа між адміністративною та кримінальною відповідальністю?

Контрольована іноземна компанія — це юридична особа, зареєстрована за кордоном, але контрольована фізичною або юридичною особою — резидентом України. З 2022 року українські резиденти зобов’язані декларувати участь у КІК, подавати звітність та сплачувати податки з частини прибутку такої компанії.

Види відповідальності за порушення КІК-законодавства

Адміністративна відповідальність

Базується на статті 120.7 Податкового кодексу України.

Передбачаються:

• штраф за неподання або несвоєчасне подання звіту про КІК;
• штраф за заниження оподатковуваного доходу;
• фінансові санкції за ненадання документів та пояснень.

Це найбільш поширений рівень відповідальності, який застосовується у більшості випадків.

Кримінальна відповідальність

Може наставати за такими статтями Кримінального кодексу України:

• стаття 212 ККУ — ухилення від сплати податків;
• стаття 366 ККУ — службове підроблення або внесення завідомо неправдивих відомостей до документів.

Кримінальна відповідальність можлива лише за наявності доведеного умислу та значних збитків державі.

Де проходить межа між адміністративним і кримінальним порушенням?

Ключове значення мають такі фактори:

Розмір несплачених податків

Якщо сума несплачених податків досягає встановленого законодавством розміру, податковий спір може перейти у кримінальну площину.

Наявність умислу

Різниця між помилкою та злочином полягає саме у наявності навмисного приховування інформації або свідомого ухилення від оподаткування.

Характер дій

Особливу увагу податкові та правоохоронні органи приділяють:

• приховуванню КІК;
• поданню фіктивної звітності;
• використанню номінальних власників;
• підробці фінансових документів;
• умисному заниженню прибутку.

Систематичність порушень

Повторні або тривалі порушення значно підвищують ризик кримінального переслідування.

Які ризики існують для бізнесу?

Наявність КІК сама по собі не є порушенням закону. Проблеми виникають тоді, коли контролююча особа:

• не повідомляє про наявність КІК;
• не подає звітність;
• приховує прибуток;
• надає недостовірні відомості;
• ігнорує вимоги податкових органів.

Це може призвести до:

• податкових донарахувань;
• штрафів;
• арешту рахунків;
• податкових перевірок;
• кримінального провадження.

Як мінімізувати ризики?

Своєчасно подавайте звітність

Навіть «сплячі» компанії підлягають декларуванню, якщо відповідають критеріям КІК.

Ведіть прозору документацію

Необхідно зберігати:

• фінансову звітність;
• корпоративні документи;
• підтвердження сплати податків за кордоном;
• документи щодо структури власності.

Не ігноруйте запити податкової

Своєчасна комунікація з податковими органами суттєво знижує ризики ескалації спору.

Проводьте юридичний аудит структури

Професійний аналіз міжнародної структури бізнесу допомагає заздалегідь виявити проблемні зони та уникнути порушень.

Звертайтесь за юридичною допомогою

Спроби самостійно «виправити» помилки після початку перевірки часто лише погіршують ситуацію.

Висновок

Правила КІК — це нова реальність міжнародного бізнесу для українських резидентів. Порушення вимог законодавства може призвести не лише до штрафів, а й до кримінальної відповідальності.

Проте за умови правильного податкового планування, своєчасної звітності та професійного юридичного супроводу ризики можна суттєво мінімізувати.

Адвокатське та Рієлторське Об’єднання України надає комплексну допомогу з питань КІК:

• аналіз міжнародних структур;
• підготовка звітності;
• податкове планування;
• супровід перевірок;
• захист інтересів бізнесу у податкових та кримінальних провадженнях.