Судова практика щодо КІК в Україні: перші прецеденти та юридичні висновки

Із впровадженням в Україні правил щодо контрольованих іноземних компаній (КІК) держава суттєво посилила контроль над міжнародними структурами українських резидентів. Перші роки застосування законодавства були адаптаційними: бізнес вивчав нові обов’язки, податкові органи формували підходи до перевірок, а судова практика лише починала формуватись.

Станом на 2024–2025 роки вже з’являються перші судові рішення у спорах, пов’язаних із КІК. Такі справи формують практичні підходи до тлумачення законодавства та дозволяють зрозуміти, як суди оцінюють дії податкових органів і бізнесу.

Які спори вже розглядаються судами?

Оскарження штрафів за неподання повідомлень про КІК

Однією з найпоширеніших категорій спорів стали справи щодо накладення штрафів за:

• неподання повідомлення про КІК;
• несвоєчасне подання звітності;
• нерозкриття інформації про контрольовану компанію.

У таких справах суди аналізують:

• наявність фактичного контролю;
• дотримання строків;
• добросовісність платника;
• правомірність дій податкової служби.

Спори щодо статусу контролюючої особи

У багатьох справах предметом спору стає саме наявність контролю над іноземною компанією.

Суди досліджують:

• корпоративну структуру;
• реєстраційні документи;
• банківські повноваження;
• можливість впливати на діяльність компанії;
• наявність фактичного управління.

Спори щодо застосування пільг та звільнень

Окрема категорія справ стосується права на:

• звільнення від оподаткування прибутку КІК;
• застосування міжнародних угод;
• виключення з правил КІК.

Суди оцінюють:

• наявність реальної господарської діяльності;
• рівень оподаткування за кордоном;
• підтвердження ділової мети структури.

Основні висновки з перших судових рішень

Формального підходу недостатньо

Суди поступово формують позицію, відповідно до якої податкова служба повинна доводити не лише формальні ознаки контролю, а й наявність фактичного впливу на діяльність іноземної компанії.

Суди суворо підходять до строків звітності

Навіть незначне порушення строків подання повідомлень та звітів часто стає підставою для підтвердження штрафів.

Тому дотримання строків залишається критично важливим.

Доказова база має ключове значення

У справах, де платник надає:

• фінансову звітність;
• корпоративні документи;
• банківські виписки;
• договори;
• підтвердження реальної діяльності,

суди частіше стають на бік бізнесу.

Реальність діяльності КІК має значення

Суди звертають увагу на наявність:

• працівників;
• офісу;
• активів;
• реальних операцій;
• економічної мети бізнесу.

Компанії без реального змісту викликають підвищену увагу податкових органів.

Практичні рекомендації для бізнесу

Формуйте доказову базу заздалегідь

Необхідно зберігати:

• корпоративні документи;
• фінансову звітність;
• листування;
• банківські документи;
• підтвердження управлінських рішень.

Не ігноруйте повідомлення про КІК

Навіть якщо компанія:

• не отримувала прибуток;
• тимчасово не веде діяльність;
• має мінімальну активність,

обов’язок повідомлення може зберігатися.

Фіксуйте подання документів

Зберігайте:

• електронні квитанції;
• підтвердження відправлення;
• листування з ДПС;
• докази подання звітності.

Перевіряйте підстави для пільг

Звільнення від оподаткування повинно бути:

• юридично обґрунтованим;
• підтвердженим документально;
• правильно відображеним у звітності.

Коли варто звертатись до юристів?

Юридична підтримка особливо важлива, якщо:

• структура бізнесу є складною;
• існує кілька іноземних компаній;
• податкова ініціювала перевірку;
• отримані запити від ДПС;
• виник ризик штрафів або кримінального провадження.

Чого очікувати надалі?

Кількість судових справ щодо КІК найближчими роками зростатиме. Це призведе до формування більш стабільної судової практики та чіткого розуміння спірних норм законодавства.

Одночасно податкові органи активніше використовуватимуть:

• CRS;
• міжнародний обмін фінансовою інформацією;
• дані іноземних банків та реєстрів.

Висновок

Судова практика щодо КІК в Україні лише формується, однак уже зараз очевидно: формальний підхід до звітності та структури міжнародного бізнесу стає дедалі ризикованішим.

Своєчасна підготовка документів, прозорість структури та професійна юридична підтримка значно підвищують шанси бізнесу успішно захистити свої інтереси.

Адвокатське та Рієлторське Об’єднання України надає комплексну правову допомогу з питань КІК:

• аналіз міжнародних структур;
• підготовка звітності;
• супровід податкових перевірок;
• захист інтересів у судах;
• консультації з міжнародного оподаткування.