Відповідальніть за наклеп

На жаль, більшість тих, хто поширює завідомо неправдиві вигадки про людей, звикли бути непокараними. Наклеп у соціальних мережах зазвичай роблять особи «інкогніто» або використовуючи псевдонім. Сьогодні сучасні технології дозволять визначити з якого пристрою було написано наклеп. Та чи є це наклепом? Слід розібратися де проходить межа між особистою думкою (оціночним судженням) та наклепом.

Конституція України гарантує кожному право на вільне висловлювання. Разом з цим, будь-яка інформація про іншу особу має право поширюватися, якщо вона є правдивою. Інформація вважається недостовірною, якщо:

• неправдива й не відповідає дійсності;
• перекручена й трактована так, що спотворює реальний зміст;
• порушує особисті немайнові права.

 Раніше, стаття 151-1 Кримінального Кодексу України визначала, що наклеп це навмисне поширення недостовірної інформації про особу, що ганьбить її честь і гідність. На жаль, зараз українське законодавство виключило цю норму та кримінальну і адміністративну відповідальність.

Захист честі й гідності та відшкодування моральної шкоди за наклеп

Позовна давність щодо принизливої інформації, розміщеної в ЗМІ, становить 1 рік і обчислюється з дня публікації наклепу. Законодавство вимагає від журналістів поширення лише правдивої інформації. Якщо наклеп поширений в мережі інтернет, а його автор невідомий, то відповідальність несе власник вебсайту, що надав право розмістити принизливу інформацію. 

На законодавчому рівні України закріплено два способи захисту громадян від наклепу: загальний (в судовому порядку) та спеціальний (в позасудовому порядку шляхом заперечення неправдивої інформації або заборони на її поширення). Спосіб захисту обирає сам позивач.

Спростувати інформацію повинна та сама особа, що її поширила, й у такий же спосіб, яким вона це зробила. Якщо особа, яка здійснила наклеп, невідома, то ображена людина має законне право вирішити питання наклепу в судовому порядку. Для цього потрібно подати заяву до суду. Також можна заяву написати в поліцію й бажано підтвердити слова доказами свідків. 

Якщо особа, яка здійснила наклеп, відмовляється спростувати його, відшкодувати матеріальну або моральну шкоду, то можна звертатися до суду. Позивач сам доводить, що зазнав матеріальної/моральної шкоди та встановлює її розмір. Кінцевий розмір грошового відшкодування визначає суд.

Позов про захист честі гідності і ділової репутації

Формально різниця між особистою думкою (оціночним судженням) та наклепом полягає у відсутності конкретних імен і фактів (присутній лише їх опис). Основними видами покарань є відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

• поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
• поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
• поширення недостовірної інформації, тобто така, яка не відповідає дійсності;
• поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, чи завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Юридичні практики доводять, що межа між особистою думкою та наклепом є досить тонкою. Маєте питання щодо достовірності поширюваної інформації, що порочить честь, гідність чи ділову репутацію? Звертайтеся за юридичною допомогою кваліфікованих експертів компанії АРОУ – ваш надійний захист повсякчас!