Скасування ППР (податкового повідомлення-рішення)

Оскарження податкового повідомлення-рішення – це одна з найпопулярніших послуг, яку надає Адвокатське та рієлторське об’єднання України. Оскарження такого повідомлення включає в себе досконале вивчення нормативно-правової бази, на яку спирається Державна податкова служба, або будь-який інший контролюючий орган, детальна консультація клієнта, який звернувся до нас та подальше супроводження процесу скасування ППР. Але що саме являє собою податкове повідомлення-рішення?

Відповідно до чинних нормативно-правових актів України податкове повідомлення-рішення – це письмове повідомлення контролюючого органа про обов’язок платника податків сплатити суму грошового зобов’язання або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Оскаржити ППР можливо виключно за допомогою контролюючих органів вищого рівня, або через суд.. Крім цього важливо усвідомлювати що скасування ППР можливо лише за умови якщо воно базується на хибному висновку експертів або не відповідає чинному законодавству України. Але як саме можна скасувати ППР?

Процедура скасування податкового повідомлення-рішення

Як ми вже згадували раніше, процедура скасування ППР можлива лише у вищих інстанціях та за умови що рішення податкової або її заключення не відповідає чиним законам або не відповідає реальному перебігу подій. Оскарження ППР може бути здійснено в адміністративному або судовому порядку. Оскарження ППР в адміністративному порядку можливо виключно за умови якщо контролюючий орган, дослідивши причини отримання платником ППР, не побачить в переліку жодних порушень чинного законодавства.

Часові рамки протягом яких будь-який користувач може оскаржити отримане ППР виглядають наступним чином:

  • Подати оскарження ППР платник має право протягом десяти днів з моменту отримання
  • ДПС зобов’язана протягом десяти днів ознайомитися з оскарженням та прийняти вмотивоване рішення, спираючись на актуальне законодавство.

Відштовхуючись від описаної процедури вам може здатися що процес оскарження не займе у вас багато часу, але насправді для того, щоб отримати позитивне рішення від Державної податкової служби, вам доведеться зібрати чимало документів та даних задля того, щоб податкова служба встала на ваш бік. Адвокатське та ріелторське об’єднання України готове вам в цьому допомогти.

Наші юристи проконсультують вас стосовно кожного окремого етапу оскарження ППР, а також нададуть максимум інформації стосовно реалізації самого оскарження. Окрім цього наша команда готова супроводжувати весь процес оскарження податкового повідомлення-рішення від збору нормативної бази для оскарження і безпосередньо до отримання відповіді від Державної податкової служби України.

Якщо вам необхідна допомога з оскарженням ППР або консультація кваліфікованого юриста з інших питань – зверніться до нас.

Адвокатське та рієлторське об’єднання України завжди на варті тих, хто потребує допомоги!

 

Зразок шаблону позову: 


 

ПОЗИВАЧ:
_________________(найменування),
код ЄДРПОУ ________,
місцезнаходження: __________________,
тел.: ______________.

ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА:
__________________________(ПІБ),
адреса: ___________________________,
тел.: ________________.

ВІДПОВІДАЧ:
_____________________(найменування),
місцезнаходження: ______________________,
тел.: ______________________,
тел.: факс: ______________.

«__» ________ 20__ року

 

 

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

_________________________ (надалі-Позивач, ___________), керуючись статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України, звертається до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів з адміністративним позовом до________ (надалі – Відповідач, ______________) з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ______________________ від ______20__року за №0________.

Судовий збір.
Під час подачі адміністративного позову, Позивач сплатив судовий збір у розмірі рн. 50 коп., про що свідчить платіжне доручення №50 від 30 листопада року. Під час визначення ставки судового збору Позивач керувався наступним.
Даний адміністративний позов є майновим, так як прийняте суб’єктом владних повноважень (ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області) оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29 травня року за №0001762204, яким визначено суму грошового зобов’язання в розмірі – 114 700 грн. Відтак, оскаржуване Рішення контролюючого органу породжує підстави для зміни майнового стану Позивача.
Відтак, є правомірним застосування Позивачем п.п.1 п.3 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», який передбачає, що за подання юридичною особою адміністративного позову до адміністративного суду майнового характеру, ставка судового збору становить – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Викладене є підтвердженням того, що Позивач правильно сплатив суму судового збору в розмірі грн. 50 коп. за подачу відповідного адміністративного позову, виходячи з наступного розрахунку, що ціна позову грн. (сума податкового зобов’язання) * 1,5 відсотків (ставка судового збору) .

Строк подачі адміністративного позову.
18 травня року Позивач отримав акт ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київської області «про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ____________ (код ЄДРПОУ ____________) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо неподання Звіту про контрольовані операції» від 15 травня 2015 року за № (надалі –Акт).
На підставі даного Акту ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київської області прийняло податкове повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київської області від 29 травня 2015 року за (надалі – ППР, оскаржуване Рішення).
Однак, станом на сьогодні у Позивача відсутнє оскаржуване Рішення, так як ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київської області на прохання директора ТОВ ____________. відмовляється віддавати дане Рішення, обґрунтовуючи це тим, що у ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київської області міститься конверт, з відміткою про повернення листа, у зв’язку із закінченням строку його зберігання на поштовому відділені. Зі слів ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київської області даний конверт є документом, який свідчить про «отримання» оскаржуваного Рішення ТОВ ____________.
31 серпня 2015 року Позивач, керуючись статтею 56 Податкового кодексу України, оскаржив податкове повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київської області від 29 травня року за, в адміністративному порядку, шляхом звернення до органу вищого рівня (ГУ ДФС у Київської області) зі скаргою про його перегляд.
29 жовтня 2015 року Позивач отримав рішення Головного управління ДФС у Київській області від 26 жовтня 2015 року за №2849/10/10-36-10-01-04 «про залишення скарги без розгляду». В своєму рішенні контролюючий орган зазначив наступне: «податкове повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київської області від 29 травня 2015 року за №0001762204 не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, в межах строків давності зазначені податкові повідомлення-рішення можуть бути оскаржені до суду в порядку, передбаченому чинним законодавством України».
Відповідно до пункту 56.1. статті 56 Податкового кодексу України (надалі-ПК України), прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з п. 56.8. статті 56 Податкового кодексу України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Викладене дає підстави підтвердити той факт, що внаслідок того, що контролюючий орган вищого рівня – Головне управління ДФС у Київській області – не прийняв вмотивоване рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, або навпаки про задоволення скарги, то є всі підстави стверджувати, що оскарження ППР в адміністративному порядку не відбулось. Отже, Позивач використовує надане п. 56.1. ст. 56 ПК України право та звертається до суду з вимогою щодо протиправності оскаржуваного Рішення у судовому порядку.
Пунктом 56.18. статті 56 ПК України, визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення – рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до наведеного при прийнятті позовної заяви від платників податків про оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов’язань суди повинні вирішувати питання на користь платника податків і застосовувати пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, який передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів), ніж пункт 56.19 цієї ж статті (один місяць).
Із змісту зазначеної законодавчої норми, з урахуванням вимог статті 102 Податкового кодексу України, випливає, що платник податків може звертатися до суду з вимогою щодо протиправності податкового повідомлення-рішення протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення (правова позиція викладена у Листі Вищого адміністративного суду України від 10 лютого №203/11/13-11).
Враховуючи викладене, під час прийняття адміністративного позову від платника податків ТОВ ____________ про оскарження податкового повідомлення-рішення Позивач просить суд вирішити питання на користь платника податків і застосувати пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, який передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів), ніж пункт 56.19 цієї ж статті (один місяць).

Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Як вже раніше було вказано, 1року Позивач отримав Акт ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київської області. В Акті складеному ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київської області на підставі результатів документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ____________ у п. 4 «Висновок» зазначено, що: «документальною перевіркою встановлено порушення: пп. 39.4.2., п. 39.4., ст. 39 та п.24 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, а саме не подано Звіт про контрольовані операції за 2013 рік у законодавчо встановлений термін, тобто до 01.10.2014 року».
Так як, податкові повідомлення-рішення приймаються контролюючими органами на підставі актів перевірки, то висновок ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київської області, зазначений в Акті є аналогічним з висновком вказаним в оскаржуваному Рішенні.
ТОВ ____________ ознайомившись з Актом контролюючого органу, не погоджується з висновками перевірки, фактами та даними, викладеними в Акті. Висновки контролюючого органу, викладені в Акті суперечать податковому законодавству. Позивач вважає, що ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київської області не правильно визначив суму грошового зобов’язання в розмірі – 114 700 грн. Під час проведення перевірки контролюючий орган діяв за межами та не у спосіб передбачений законодавством.
Так як, незаконні висновки Акту лягли в основу оскаржуваного Рішення, то Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київської області від за є протиправним та підлягає скасуванню.
Про викладене свідчить наступне.

Так, між ТОВ ____________ (надалі – Покупець) та компанією ____________ (юридична адреса: ____________) (надалі – Продавець) було укладено контракт ____________ від ____________ року (надалі – Контракт).
З умов даного Контракту вбачається, що Продавець продає, а Покупець покупає на умовах пункту 3,4 даного Контракту Продукцію, у кількості та по цінами відповідно до Специфікації (Доповнення до Контракту).
Умовами п. 1.3. Контракту передбачено, що Продавець поставляє Покупцю Товар окремими партіями, відповідно до підписаних обома сторонами Специфікацій, які є невід’ємною частиною даного Контракту.
Специфікацією сторони узгодили асортимент, одиницю виміру, кількість, ціну за одиницю, вартість партії, умови поставки, строк та пункт поставки, перелік товаросупровідних документів, а також вантажоодержувача Товару.
Партією товару вважається Товар, відвантажений по одному товаро-транспортному документу на адресу Покупця, або вказаного ним третьої особи.
Пунктом 2.1. Контракту, сторони погодили, що ціна та вартість Товару, який постачається Покупцю, відображається в Специфікації, яка є невід’ємною частиною до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року.
Розділом 3 Контракту, передбачено, умови та строки оплати. Згідно з п. 3.1. Контракту, Покупець здійснює загальний банківський переклад у розмірі 100% вартості товару на рахунок Продавця у відповідності до рахунків-фактур, належним чином виставлені Продавцем.
Відповідно до пункту 3.2. Контракту, оплата партії Товару Покупцем здійснюється по закінченню 60 днів з моменту митного оформлення Товару у країні Покупця.
Питання поставки та строки врегулюванні у розділі 4 Контракту, який передбачає, що під час поставки Продукції сторони Контракту керуються правилами «Incoterms 2000». Поставка Продукції здійснюється на умовах CIF Одеса, CIP Київ, CIP Київ, аеропорт Борисполь.
На виконання умов Контракту ____________ здійснено поставку Продукції ТОВ ____________, у період з року. Сума поставленої Продукції становить –грн. 21 коп.
Факт поставки Товару ____________ та факт його отримання Позивачем підтверджується наступними документами:

На виконання розділу 2, 3 Контракту ТОВ ____________ здійснило часткову оплату за поставлений компанією ____________ Товар, що підтверджується наступним документами: платіжне доручення в іноземній валюті

15 травня року ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку у ТОВ ____________. За результатами перевірки контролюючим органом було складено Акт. Даний Акт став підставою для прийняття ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
В Акті перевірки Відповідач посилається на те, що у період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року ТОВ ____________ здійснено поставку товару на загальну суму 79 174 539 грн. 21 коп., що підтверджено митними деклараціями (перелік яких вказаний у Акт). При проведенні перевірки встановлено, що ТОВ ____________ не подано Звіт про контрольовані операції за 2013 рік в законодавчо встановлені терміни. Отже, на думку контролюючого органу ТОВ ____________ порушено вимоги п.39.4.2. п. 39.4. ст. 39, п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» (в редакції, що діяла до 01.01.2015 року) Податкового кодексу України, в частині не подання Звіту про контрольовані операції за 2013 рік у законодавчо встановлений термін, тобто до 01.01.2014 року.

Є беззаперечним той факт, що вищевказані висновки Відповідача, які стали підставою для винесення оскаржуваного Рішення, не ґрунтуються на нормах податкового законодавства України, а навпаки їм суперечать, що є підставою для скасування ППР.

Почнемо з того, що відповідно до п.п.39.2.1.2. п.39.2. ст.39 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.20 року (в редакції, що діяла до 01.01.2015 року), контрольованими операціями є – господарські операції, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні.

Перелік таких держав визначений у розпорядженні КМУ від 25.12.2013 року № 1042-р. «Про затвердження переліку держав (територій), у яких ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні». Республіка Кіпр входить до переліку держав (території), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів ніж в Україні.
Підпунктом 39.2.1.4. пункт 39.2. ст. 39 Податкового Кодексу України (в редакції, що діяла до 01.01.2015 року), на який також посилається контролюючий орган, що господарські операції, передбачені у підпунктах 39.2.1.1 і 39.2.1.2 цієї статті, визнаються контрольованими за умови, що загальна сума таких операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний звітний календарний рік.
Тобто, законодавчо встановлено, що до контрольованих операцій належать операції, загальна сума яких з одним контрагентом протягом року дорівнює або перевищує 50 млн. гривень та що підпадають під одну з наступних умов:
– операції з пов’язаними резидентами, що відповідають певним критеріям, визначеними статтею 39 ПКУ та/або
– операції з пов’язаними нерезидентами та/або
– операції з непов’язаними нерезидентами, які зареєстровані в державі з встановленою ставкою податку на прибуток підприємств нижчою на 5 і більше відсотків ніж в Україні. Даний перелік затверджується Кабінетом Міністрів України та опубліковується на офіційному веб-сайті Міністерства доходів і зборів України.
Як передбачено п.п.39.4.2 ст.39 ПК України (в редакції, що діяла до 01.01.2015 року), платники податків (крім Національного банку України), які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, наступного за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Положенням пункту 24 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу України (в редакції, що діяла до 01.01.2015 року), (зміни внесені Законом №1260-18, який набрав чинності 30.05.2014 року), встановлено, що у 2014 році звіт про контрольовані операції, що відповідно до статті 39 цього Кодексу подається центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за період з 1 вересня по 31 грудня року подається до 1 жовтня року.
Із суті вказаних норм чинного законодавства вбачається, що станом на 01 жовтня 2014 року, Позивач не порушував норми податкового законодавства України, на яке посилається контролюючий орган в оскаржуваному Рішенні та в Акті, отже до ТОВ ____________ не можуть бути застосовано штрафні санкції, передбачені п.120.3 ст. 120 ПК України, з огляду на наступне.

Як вбачається, з п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу України, у 2014 році звіт про контрольовані операції, що відповідно до статті 39 ПК України подається до контролюючого органу.
Однак, Позивач зауважує, що за вказаний період з по року, у ТОВ ____________ загальна сума операції з контрагентом____________, які виникли на підставі Контракту, не дорівнювала та не перевищувала 50 мільйонів гривень. Тобто, Позивач приходить висновку, що операції не є контрольованими операціями. Відтак, у Позивача станом на 01 жовтня 2014 року не виникло зобов’язання, передбачене п.39.4.2. п. 39.4. ст. 39, п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» (в редакції, що діяла до 01.01.2015 року) Податкового кодексу України , подати звіт про контрольовані операції за року.
Вказаний висновок, Позивач обґрунтовує тим, що у період з 01 вересня по грудень 2013 року, загальна сума господарських операції між Позивачем та нерезидентом ____________ з придбання товарів дорівнювала – 1 933 187 грн. 60 коп., що підтверджується декларацією №____________ від 1____________ року та №____________ від ____________ року.
Викладене доводить, що висновок Відповідача, про порушення на його думку Позивачем п.39.4.2. п. 39.4. ст. 39, п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» (в редакції, що діяла до 01.01.2015 року) Податкового кодексу України, є безпідставним, необґрунтованим та таким, що суперечить нормам чинного законодавства.
Проте, Позивач з повною впевненістю стверджує, що станом на сьогодні він не порушував норм податкового законодавства, отже у Відповідача відсутнє законне право застосовувати до Позивача санкції у вигляді штрафу в сумі 114 700 грн.

Ще один факт, який свідчить про те, що операції між Позивачем та нерезидентом ____________ не є контрольованими операціями.
Частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
На основі викладеного є переконливим факт, того що на момент господарських операції між ТОВ ____________ та компанією ____________ з поставки товару, на підставі Контракту, Республіка Кіпр не входила до переліку таких держав (території), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів ніж в Україні, який відповідно до статті 39.2.1.2. п. 39.2. ст. 39 ПК України, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Не потребує доведенню той факт, що саме розпорядженням Кабінету Міністрів України від № 1042-р «Про затвердження переліку держав (територій), у яких ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні», було визначено що Республіка Кіпр є державою, у якій ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів ніж в Україні. Проте, вказане Розпорядження Кабінету Міністрів України набрало чинності лише – 25 грудня 2013 року.
Викладене вкотре підтверджує, що висновки Відповідача, викладені в Акті, який став підставою для прийняття оскаржуваного Рішення, суперечать нормам законодавства, яке діяло на момент господарських операції. Відтак, є безспірним факт, що Відповідач діяв не у спосіб та не в межах наданих повноважень, керуючись нормативно-правовим актам, який не був чинний та не міг врегулювати правовідносини, які виникли задовго до якого прийняття. Без усякого сумнівну дії Відповідача щодо застосування до Позивача штрафних санкції у вигляді штрафу є протиправними, так як Позивач не порушував норми податкового законодавства.

Позивач додаткового зауважує на наступному.
У положеннях Податкового кодексу України серед основних засад податкового законодавства визначених у статті 4 передбачено принцип презумпції правомірності рішень платника податків, у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Окрім того, з метою захисту інтересів платника податків та дотримання законності у діяльності контролюючих органів принцип презумпції правомірності рішень платника закріплено у положеннях Кодексу, що регулюють порядок адміністративного оскарження рішень органів податкових органів.
Так, згідно із пунктом 56.21 ст.56 Кодексу у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків (позиція висловлена у листі Державної податкової служби України від 10 травня 2012 року за № №8132/6/10-1115/1990 «Про надання інформації»).

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно приписів частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі зазначеного, керуючись статтями 94, 104-106 Кодексу адміністративного судочинства України, –

ПРОСИМО ВАС:

Прийняти адміністративний позов представника____________ ____________ «про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення» від року та відкрити провадження в адміністративній справі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від .
Витребувати у Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області належним чином завірену копію податкового повідомлення-рішення від .

Додатки:
Оригінал платіжного доручення №50 від 03 листопада 2015 року (на 1 акр.),
Копія Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Т____________ від 27 квітня 2015 року (на 2 арк.);
Копія Статуту ТОВ ____________ затвердженого загальними зборами учасників від 03.04.2013 року, зі змінами від 23.04.2015 року (на 33 арк.);
Копія наказу (Розпорядження) № 1-0000000001 про прийняття на роботу від 01.08.2011 року (на 1 арк.);
Копія протоколу № 1 установчих зборів засновників ТОВ ____________ від 28.07.2011 року (на 1 арк.)
Копія повідомлення № 659 від 03.08.2011 року про взяття на облік платника єдиного внеску (на 1 арк.);
Копія Довідки № 811 від 01.08.2011 року про взяття на облік платника податків ТОВ ____________ (на 1 арк.);
Копія Свідоцтва № 200007858 про реєстрацію платника податку на додану вартість НБ № 467265 від 26.10.2011 року (на 1 арк.);
Копія контракту № 02UA/13 від 01.02.2013 року (на 4 арк.);
Копія Додаткової угоди №1 від 29.10.2014 року до контракту № 02UA/13 від 01.02.2013 року (на 2 арк.);
Копія Додаткової угоди №2 від 02.06.2015 року до контракту № 02UA/13 від 01.02.2013 року (на 1 арк.);
Копія декларації №100250000/2013/030701 від 25 липня 2013 року, з додатками (на 4 арк.);
Копія інвойсу № 19-02UA/13 від 12 липня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 6 арк.);
Копія специфікації №19 від 12 липня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 5 арк.);
Копія декларації №100250000/2013/030750 від 26 липня 2013 року, з додатками (на 2 арк.);
Копія інвойсу № 20-02UA/13 від 15 липня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 1 арк.);
Копія специфікації №20 від 15 липня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 1 арк.);
Копія декларації №100250000/2013/030703 від 25 липня 2013 року, з додатками (на 2 арк.);
Копія інвойсу № 16-02UA/13 від 01 липня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 1 арк.);
Копія специфікації №16 від 01 липня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 1 арк.);
Копія декларації №100250000/2013/029602 від 27 червня 2013 року, з додатками (на 3 арк.);
Копія інвойсу № 04-02UA/13 від 01 березня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 1 арк);
Копія специфікації №04 від 01 березня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 1 арк);
Копія декларації №100250000/2013/030301 від 16 липня 2013 року, з додатками (на 2 арк.);
Копія інвойсу № 17-02UA/13 від 01 липня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 2 арк.);
Копія специфікації №17 від 01 липня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 2 арк.);
Копія декларації №100250000/2013/034993 від 24 жовтня 2013 року, з додатками (на 3 арк.);
Копія інвойсу № 21-02UA/13 від 27 серпня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 1 арк.);
Копія специфікації №21 від 27 серпня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 1 арк.);
Копія декларації №100250000/2013/030699 від 25 липня 2013 року, з додатками (на 2 арк.);
Копія інвойсу № 18-02UA/13 від 10 липня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 3 арк.);
Копія специфікації №18 від 10 липня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 1 арк.);
Копія декларації №100250000/2013/030303 від 16 липня 2013 року, з додатками (на 2 арк.);
Копія інвойсу № 15-02UA/13 від 27 червня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 1 арк.);
Копія специфікації № 15 від 27 червня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 1 арк.);
Копія декларації №100250000/2013/030284 від 16 липня 2013 року, з додатками (на 2 арк.);
Копія інвойсу № 14-02UA/13 від 20 червня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 3 арк.);
Копія специфікації №14 від 20 червня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 3 арк.);
Копія декларації №100250000/2013/030285 від 16 липня 2013 року, з додатками (на 3 арк.);
Копія інвойсу № 13-02UA/13 від 13 жовтня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 1 арк.);
Копія специфікації №13 від 13 червня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 1 арк.);
Копія декларації №100250000/2013/029454 від 25 червня 2013 року, з додатками (на 2 арк.);
Копія інвойсу № 12-02UA/13 від 03 червня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 1 арк.);
Копія специфікації №12 від 03 червня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 1 арк.);
Копія декларації №100250000/2013/028879 від 12 червня 2013 року, з додатками (на 2 арк.);
Копія інвойсу № 11-02UA/13 від 21 травня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 1 арк.);
Копія специфікації №11 від 21 травня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 1 арк.);
Копія декларації №100250000/2013/028609 від 05 червня 2013 року, з додатками (на 2 арк.);
Копія інвойсу № 10-02UA/13 від 17 травня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 2 арк.);
Копія специфікації №10 від 17 травня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 2 арк.);
Копія декларації №100250000/2013/028606 від 05 червня 2013 року, з додатками (на 2 арк.);
Копія інвойсу № 09-02UA/13 від 14 травня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 1 арк.);
Копія специфікації №09 від 14 травня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 1 арк.);
Копія декларації №100250000/2013/026853 від 22 квітня 2013 року, з додатками (на 3 арк.);
Копія інвойсу № 08-02UA/13 від 01 квітня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 1 арк.);
Копія специфікації №08 від 21 березня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 1 арк.);
Копія декларації №100250000/2013/026476 від 11 квітня 2013 року, з додатками (на 2 арк.);
Копія інвойсу № 06-02UA/13 від 14 березня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 1 арк.);
Копія специфікації №06 від 14 березня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 1 арк.);
Копія декларації №100250000/2013/026473 від 11 квітня 2013 року, з додатками (на 3 арк.);
Копія інвойсу № 07-02UA/13 від 21 березня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 1 арк.);
Копія специфікації №07 від 21 березня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 1 арк.);
Копія декларації №100250000/2013/026471 від 11 квітня 2013 року, з додатками (на 2 арк.);
Копія інвойсу № 03-02UA/13 від 22 лютого 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 1 арк.);
Копія специфікації № 03 від 22 лютого 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 1 арк.);
Копія декларації №100250000/2013/025767 від 27 березня 2013 року, з додатками (на 3 арк.);
Копія інвойсу № 05-02UA/13 від 04 березня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 1 арк.);
Копія специфікації №05 від 04 березня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 1 арк.);
Копія декларації №100250000/2013/025209 від 12 березня 2013 року, з додатками (на 2 арк.);
Копія інвойсу № 02-02UA/13 від 15 лютого 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 1 арк.);
Копія специфікації №02 від 15 лютого 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 1 арк.);
Копія декларації №100250000/2013/024785 від 27 лютого 2013 року, з додатками (на 3 арк.);
Копія інвойсу № 01-02UA/13 від 01 лютого 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 1 арк.);
Копія специфікації №01 від 01 лютого 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 1 арк.);
Копія декларації №100250000/2013/035934 від 12 листопада 2013 року, з додатками (на 3 арк.);
Копія інвойс № 22-02UA/13 від 02 жовтня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 1 арк.);
Копія специфікації № 22 від 02 жовтня 2013 року до контракту №02UA/13 від 01 лютого 2013 року (на 1 арк.);
Копія платіжного доручення в іноземній валюті №27 від 05 грудня 2013 року, на суму 400 000 Євро (на 1 арк.);
Копія платіжного доручення в іноземній валюті №28 від 10 грудня 2013 року, на суму 40 000 доларів США, (на 1 арк.);
Копія платіжного доручення в іноземній валюті №29 від 13 грудня 2013, на суму 10 000 Євро, (на 1 арк.);
Копія платіжного доручення в іноземній валюті №30 від 16 грудня 2013 року, на суму 87 000 Євро, (на 1 арк.);
Копія платіжного доручення в іноземній валюті №31 від 18 грудня 2013 року, на суму 30 000 доларів США, (на 1 арк.);
Копія платіжного доручення в іноземній валюті №32 від 20 грудня 2013 року, на суму 50 000 доларів США, (на 1 арк.);
Копія платіжного доручення в іноземній валюті №33 від 27 грудня 2013 року, на суму 80 000 Євро, (на 1 арк.);
Копія платіжного доручення в іноземній валюті №23 від 01 листопада 2013 року, на суму 86 000 Євро, (на 1 арк.);
Копія платіжного доручення в іноземній валюті №45 від 06 листопада 2013 року, на суму 100 000 доларів США, (на 1 арк.);
Копія платіжного доручення в іноземній валюті №24 від 08 листопада 2013 року, на суму 45 000 Євро, (на 1 арк.);
Копія платіжного доручення в іноземній валюті №25 від 11 листопада 2013 року, на суму 350 000 Євро, (на 1 арк.);
Копія платіжного доручення в іноземній валюті №26 від 27 листопада 2013 року, на суму 260 000 Євро, (на 1 арк.);
Копія платіжного доручення в іноземній валюті №19 від 01 жовтня 2013 року, на суму 205 000 Євро, (на 1 арк.);
Копія платіжного доручення в іноземній валюті №21 від 16 жовтня 2013 року, на суму 145 000 доларів США, (на 1 арк.);
Копія платіжного доручення в іноземній валюті №17 від 25 вересня 2013 року, на суму 75 000 Євро, (на 1 арк.);
Копія платіжного доручення в іноземній валюті №18 від 30 вересня 2013 року, на суму 60 000 Євро, (на 1 арк.);
Копія платіжного доручення в іноземній валюті №13 від 02 серпня 2013 року, на суму 270 000 доларів США, (на 1 арк.);
Копія платіжного доручення в іноземній валюті №14 від 12 серпня 2013 року, на суму 150 000 Євро, (на 1 арк.);
Копія платіжного доручення в іноземній валюті №15 від 16 серпня 2013 року, на суму 700 000 Євро, (на 1 арк.);
Копія платіжного доручення в іноземній валюті №16 від 28 серпня 2013 року, на суму 130 000 Євро, (на 1 арк.);
Копія платіжного доручення в іноземній валюті №9 від 15 липня 2013 року, на суму 128 220 доларів США, (на 1 арк.);
Копія платіжного доручення в іноземній валюті №10 від 16 липня 2013 року, на суму 45 000 Євро, (на 1 арк.);
Копія платіжного доручення в іноземній валюті №12 від 29 липня 2013, на суму 320 000 доларів США, (на 1 арк.);
Копія платіжного доручення в іноземній валюті №8 від 06 серпня 2013 року, на суму 180 000 Євро, (на 1 арк.);
Копія платіжного доручення в іноземній валюті №2 від 27 травня 2013 року, на суму 1 000 000 Євро, (на 1 арк.);
Копія платіжного доручення в іноземній валюті №3 від 28 травня 2013 року, на суму 500 000 Євро. (на 1 арк.);
Копія Акту державної податкової інспекції у Києво-Святошинського району Головного управління ДФС у Київській області № (на 5 арк.);
Копія рішення Головного управління ДФС у Київській області «про залишення скарги без розгляду» від (на 1 арк.),
Копія довіреності на представництво від (на 2 арк.)
Копія адміністративного позову з додатками для Відповідача (1 прим.).

 

Представник ______________
за довіреністю від __.__.20__ року _________ /_______(ПІБ)



  Подписаться (Subscribe)  
Уведомление о