Притягнення до відповідальності за розголошення лікарської таємниці

Лікарська таємниця – це інформація, яка стала відома медичним працівникам та іншим особам у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків про хворобу, медичне обстеження, огляд і результати, інтимну й сімейну сторони життя громадянина. Ці відомості не підлягають розголошенню.

До лікарської таємниці належать:

• Інформація про стан здоров’я особи;
• Факт звернення за медичною допомогою;
• Діагноз;
• про перенесені й наявні захворювання особи-донора;
• про вживання особою-донором наркотичних речовин і властиві їй інші форми ризикованої поведінки, що можуть сприяти зараженню донора інфекційними хворобами, які передаються через кров і за наявності яких виконання донорської функції може бути обмежено.

Відповідальність за розголошення лікарської таємниці

За незаконне розголошення лікарської таємниці передбачена кримінальна відповідальність. Умисне розголошення інформації, що стала відома у зв’язку з виконанням професійних чи службових обов’язків, якщо це спричинило тяжкі наслідки, карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадськими роботами до двохсот сорока годин, позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або виправними роботами до двох років.

Якщо службова особа лікувального закладу, допоміжний працівник, який самовільно здобув інформацію, або медичний працівник розголошують відомості про медичний огляд щодо виявлення ВІЛ або іншої невиліковної інфекційної хвороби, небезпечної для життя людини, або захворювання на СНІД та його результати, отримані у зв’язку з виконанням службових чи професійних обов’язків, – це карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадськими роботами до двохсот сорока годин, виправними роботами до двох років або обмеженням волі до трьох років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Чи існують винятки в розголошенні лікарської таємниці?

Існує лише кілька випадків, коли лікар має право порушити медичну таємницю. Це ситуації, коли збереження таємниці може завдати шкоди суспільству або мати серйозні наслідки для оточення пацієнта. Наприклад, медичні працівники зобов’язані інформувати відповідні державні органи про народження, мертвонародження, смерть, поширення інфекційних хвороб, випадки жорстокого поводження з дітьми тощо.

Медичну документацію про особу може отримати тільки сама особа, якої це стосується (ч. 1 ст. 285 ЦКУ), або її представник на підставі доручення чи договору про надання правової допомоги (за умови, що копії зазначених документів долучені до запиту). Також доступ до цієї інформації мають батьки (усиновлювачі, опікун або піклувальник) як законні представники дитини (до 18 років) або підопічного (недієздатної особи).

Тимчасовий доступ до документів, що містять лікарську таємницю, може бути наданий слідчим суддею або судом у рамках кримінального провадження, якщо встановлено, що інших способів отримання необхідної слідству інформації немає (ч. 6 ст. 163 КПК)/

Відповідно до чинного законодавства України у випадках, передбачених законодавчими актами, у тому числі і на звернення та вимогу суду надати довідку про відвідування консультацій лікарів, заклад охорони здоров’я має право надати таку довідку, а також будь-яку іншу медичну документацію, якої потребуватиме суд.

Звертаємо вашу увагу, що у всіх інших випадках, у тому числі і на адвокатські запити, якщо адвокат не є представником особи, щодо якої запитується інформація, заклад охорони здоров’я не лише має право, а й зобов’язаний відмовити у наданні відповідної інформації та/або документів.

Адвокати нашої компанії добре розуміються на медичних злочинах та мають напрацьовану практику, тому для нас не буде труднощами будь-яка ситуація. Звертайтесь і ми обов`язково вирішимо ваше питання!