Видача наказу по господарській справі

Процедура наказного провадження є однією із важливих аспектів у сфері господарського судочинства. Цей метод призначений для швидкого та ефективного врегулювання спорів, пов’язаних зі стягненням невеликих сум грошей. Особливістю цього виду провадження є відсутність суперечностей між сторонами або незнання заявником можливого спору.

Одночасно з тим, подача заяви до господарського суду для отримання судового наказу не забезпечує автоматичне отримання виконавчого документа.

По-перше, законодавство встановлює конкретні вимоги до форми та змісту заяви на видачу судового наказу, порушення яких може бути підставою для відмови у її прийнятті (згідно зі статтею 150 Господарського процесуального кодексу України).

По-друге, процесуальне законодавство передбачає і додаткові підстави для відмови у видачі судового наказу (відповідно до статті 152 Господарського процесуального кодексу України). Таким чином, навіть після подачі заяви, існує ризик, що вона може бути відхилена в зв’язку з недоліками у її підготовці або з інших процесуальних причин.

Відповідно до положень статей 147 частини 2 та 3 Господарського процесуального кодексу України, особа, яка має право вимоги, може звернутися з заявою про видачу судового наказу. Важливо зазначити, що в наказному провадженні можуть брати участь як юридичні, так і фізичні особи-підприємці, як заявники, так і боржники.

Отже, відповідно до Господарського процесуального кодексу України, учасниками наказного провадження є лише заявник і боржник, причому заявником може бути тільки особа, якій належить право вимоги.

Одночасно, згідно з положеннями частин 1 та 2 статті 47 Господарського процесуального кодексу України, позов може бути поданий спільно кількома позивачами або проти кількох відповідачів. Кожен з позивачів або відповідачів діє в судовому процесі самостійно. Така участь у справі кількох сторін допускається, якщо:

1) предметом суперечки є спільні права або обов’язки кількох позивачів або відповідачів;

2) права або обов’язки кількох позивачів або відповідачів виникають з однієї підстави;

3) предметом суперечки є однорідні права та обов’язки.

Таким чином, захист інтересів кредитора, який стягує борг від кількох боржників, в тому числі у солідарному порядку, передбачає лише пред’явлення позову, оскільки наказне провадження не передбачає участі кількох боржників чи кількох заявників.

Можливість видачі судового наказу пов`язана в першу чергу з наявністю грошового зобов`язання, яке випливає безпосередньо з умов договору. Грошовим слід вважати будь-яке зобов’язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов’язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Зокрема, грошовим зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов’язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Розібратись у даних питаннях достатньо складно для звичайного громадянина, тому адвокатське та рієлторське об’єднання України «АРОУ» пропонує Вам послуги щодо супроводу видачі наказу у господарському процесі.

Чому ви маєте обрати саме нас?

• Повний юридичний супровід. Ми допомагаємо з підготовкою всіх документів та здійснюємо ваше представництво в суді та перед іншими органами;
• Швидкість: ми цінуємо Ваш час, а тому не зволікаємо з вирішенням справи;
• Надійність : всі наші юристи мають великий досвід за плечима та готові вирішувати найскладніші справи.