Застава в кримінальному процесі

Дедалі частіше доводиться чути, що обвинуваченого у вчиненні злочину відпустили під заставу. Багато кого це питання, м’яко кажучи, обурює. Та внесення застави – нормальна європейська практика. І це в жодному разі не означає «відкуп» від покарання чи автоматичне визнання звинуваченого невинним у вчиненні злочину. Щоб виникало менше нарікань радимо розібратися в цьому питанні більш детально.

Під заставою розуміють законне право на внесення коштів на спеціально призначений для цього Кабінетом Міністрів України розрахунковий рахунок. Кошти вносяться у національній грошовій валюті. Головною функцією застави є гарантія того, що підозрюваний чи обвинувачений виконуватиме покладені на нього судом обов’язки. В разі порушення обов’язків гроші потрапляють в бюджет держави. 

Питання внесення застави регулює Кримінальний процесуальний кодекс України. Враховуючи тяжкість злочину, застава може бути:

• або самостійним видом запобіжного заходу;
• або альтернативою триманню під вартою.

Якщо суд визнає, що існують серйозні ризики перебування обвинуваченого на свободі, то права на внесення застави можуть не надати.   

Запобіжний захід у вигляді застави: умови застосування

В кримінальному процесі є 5 запобіжних заходів. Одним з них є застава. Вона зобов’язує підозрюваного/обвинувачуваного дотримуватися вимог суду під час досудового розслідування або розгляду кримінального провадження в суді. Розмір застави призначає суд. Існує градація щодо розміру застави:

1. За злочини невеликої тяжкості від 1 до 20 розмірів мінімальної з/п.
2. За тяжкі злочини від 20 до 80;
3. За особливо тяжкі злочини від 80 до 300.

У окремих випадках розмір застави може перевищувати 300 розмірів мінімальної заробітної плати. Застава має право бути повернутою особі, що її вносила, в разі виконання обвинувачуваним усіх покладених судом обов’язків та припинення цього запобіжного заходу. Маєте питання щодо справедливості визначеного розміру застави, звертайтеся за консультацією до юристів компанії АРОУ. 

Підстави для застосування застави

Застава в кримінальному процесі може бути застосована в разі наявності обгрунтованої підозри та ризиків, що підозрюваний вчинить наступні дії:

• буде переховуватися від слідства;
• буде приховувати докази чи інші важливі речі/документи для слідства;
• чинитиме протизаконні дії щодо потерпілого або його родичів, свідків тощо;
• чинитиме кримінальні правопорушення й далі.

Розмір застави визначає слідчий суддя з урахуванням тяжкості скоєного злочину, матеріального становища підозрюваного/обвинувачуваного, його сімейного стану та ризиків. Суддя не може навмисне призначити непосильну заставу для підозрюваного. 

Застава: хто може вносити та строки

Застава є фактором, що стримує і нагадує підозрюваному про потребу у виконанні обов’язків, покладених судом та слідчими органами. Заставу може внести:

• підозрюваний/обвинувачуваний;
• уповноважена особа, що має право діяти від імені обвинуваченого;
• фізична чи юридична особа, що взагалі не має відношення до підозрюваного – заставодавець. 

Головне вчасно перерахувати визначену судом суму на розрахунковий рахунок суду, що обрав запобіжний захід у вигляді застави – не пізніше 5 днів з дня ухвали рішення про можливість внесення застави.

Заставу не можна призначати в разі взяття під варту, якщо вчинено злочин із застосуванням насильства; що має наслідком загибель людини; що посягає на національну безпеку України; терористичний акт чи участь в його організації. Також не можна призначати заставу для того обвинувачуваного, який вже мав право на неї під час даного провадження, але порушив вимоги суду. 

Якщо у вас виникають питання щодо запобіжного заходу у вигляді застави, ви є однією зі сторін у кримінальному процесі (підозрюваний/ обвинувачуваний/потерпілий), звертайтеся за допомогою кваліфікованих юристів компанії АРОУ – ваш надійний захист щодня.