Ухилення від сплати податків

Оподаткування є важливою складовою політики держави. Сплачуючи податки, фізичні та юридичні особи забезпечують поповнення державної скарбниці та наповнення бюджету. Ті, хто з якихось причин шукає можливості не сплачувати податки, рано чи пізно потрапляє до поля зору компетентних органів.

В окремих випадках матеріали щодо ухилення від сплати податків є підставою для притягнення до відповідальності. Простіше кажучи, на основі таких матеріалів порушуються кримінальні справи за ознаками статті 212 Кримінального кодексу України.

Відповідно до статті 212 КК України, злочин – умисне ухилення від зборів, податків, тобто, обов’язкових платежів – складових системи оподаткування.

Подібні дії вчинені:

• Службовою особою установи, підприємства, організації, незалежно від форми власності.
• Особою, яка зобов’язана сплачувати податки.
• Особою, що займається підприємницькою діяльністю як фізична особа.

Види покарань:

• – грошовий штраф;
• – заборона на зайняття конкретних посад;
• – заборона на зайняття конкретним видом діяльності;
• – вилучення майна;
• – компенсація збитків, завданих державі.

Конкретне покарання залежить від конкретних обставин справи та осудної несплаченої суми податків.

Хто може стати суб’єктом податкових злочинів?

Під суб’єкт вчинення даного кримінального правопорушення підпадає доволі велике коло осіб:

• по-перше, службова особа установи, підприємства або організації (форма власності не має значення): керівники та особи, наділені повноваженнями керівника, також інші службові особи, які уповноваженні підписувати фінансові документи, головні бухгалтери або уповноваженні на виконання їхніх функцій особи, заступники головного бухгалтера, службова особа податкового агента;
• по-друге, особа, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи: платник податків, яким може бути резидент або нерезидент України, та податковий агент – фізична особа;
• по-третє, будь-яка особа, яка зобов’язана сплачувати податки, збори, інші обов’язкові платежі.

І ось, коли в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження за ст.212 КК України, для особи, яка зазнає кримінального переслідування, відкривається уся складність взаємопов’язаності податкового, кримінального та процесуального законодавства. Це пояснюється тим, що диспозиція даної статі носить бланкетний характер, тобто настання відповідальності потенційно залежить від діючих, на момент вчинення діяння, вимог податкового законодавства. В такій ситуації, подекуди, важко розібратись освіченим юристам підприємств, а що вже говорити про пересічних громадян.

У разі, якщо правоохоронні органи висувають претензії щодо несплати податків, не варто одразу зневірятися. Для початку, зверніться за допомогою до професійного юриста, щоб розібратися у всіх обставинах справи. Слід зрозуміти чи скоєні щодо клієнта якісь протиправні дії та чи допущено порушення його прав та інтересів. Далі відбувається вироблення стратегії захисту інтересів клієнта.

Для того, щоб пом’якшити покарання за статтею 212 КК України або перекваліфікувати злочин, знадобиться допомога професійних адвокатів. Адвокати нашої компанії застосовують усесторонній підхід для захисту прав клієнтів.

Ми здійснюємо не тільки захист у рамках кримінального процесу, а й готові оскаржити рішення податкового органу в адмінсуді. Таким чином, Ви можете розраховувати на ефективну правову допомогу. Запорука нашого успіху – індивідуальний підхід до кожного клієнта.

Допомога професійного захисника буде незамінною під час провадження першочергових слідчих дій. Від якісно побудованої стратегії захисту на перших етапах кримінального провадження, пов’язаному з наведеним складом злочину, прямо залежить можливість його закриття слідчим на стадії досудового розслідування, суддею – у випадку направлення обвинувального акта до суду. Враховуючи специфіку складу зазначеного злочину, висококваліфікований адвокат піддасть сумніву:

• наявність факту злочину;
• правильність визначення в діях умислу;
• наявність суспільної небезпеки в інкримінованому діянні;
• правильність визначення слідчим моменту закінчення інкримінованого злочину;
• правильність визначення слідчим способу вчинення інкримінованого злочину.